Авторське право виникає в момент створення твору — реєструвати його не потрібно. Складність в іншому: коли справа доходить до спору, автор має довести, що саме він створив твір і що твір існував у певному вигляді на певну дату.

Саме це фіксує свідоцтво про депонування. Ми обчислюємо криптографічну контрольну суму файла, фіксуємо дату й час і зберігаємо ці дані. У суді свідоцтво працює як письмовий доказ авторства: воно показує зміст твору та момент фіксації, і його не потрібно підкріплювати історією відносин із автором — трудовим договором чи службовим завданням.

Важливо розуміти обмеження. Депонування має сенс до того, як виник спір. Якщо позов уже подано, оформлювати докази запізно: сторони розкривають доказову базу на етапі подання позовної заяви. Тож якщо ви лише плануєте звертатися до суду — саме час зафіксувати авторство.

Майнові авторські права діють протягом життя автора і 70 років після його смерті, тому ми зобов'язані планувати на десятиліття вперед, а не на строк роботи платформи.

Дані депонування зберігаються щонайменше 70 років. Якщо Організація припинить діяльність, відомості про депоновані твори та охоронні документи передаються іншій організації колективного управління або уповноваженому державному органу — так, як це передбачено договором про колективне управління та законодавством.

Крім того, свідоцтво і контрольна сума файла залишаються у вас. Навіть без доступу до платформи ви маєте на руках документ і можете самостійно підтвердити цілісність свого файла.

Так. Представник — юрист, видавництво, продюсер, науковий керівник — може вносити твори в інтересах автора.

Окремий особистий кабінет для кожного автора створювати не потрібно: у межах одного акаунта можна додавати необмежену кількість авторів і правовласників. Для організацій із великим обсягом матеріалів передбачено підключення сховища: ви під'єднуєте власний репозиторій, і твори надходять на депонування без пересилання поштою.

Представник діє в чужих інтересах, тому в кожному свідоцтві зазначається справжній автор. Права залишаються за автором — представник лише оформлює докази.

Авторське право захищає не лише від прямого копіювання, а й від запозичень. Незначні зміни у творі не роблять його новим об'єктом і не дають права використовувати його без дозволу автора.

Тому депонування придатне для дуже різних робіт: логотипів і креслень, програмного коду, наукових звітів, експертних статей, рецептур, проєктної та дизайнерської документації. Ним користуються навіть перед поданням патентної заявки — щоб зафіксувати авторство на матеріали до того, як вони потраплять у відомство.

Водночас депонування — це доказ, а не гарантія перемоги у спорі. Оцінку перспектив і представництво в суді забезпечує юрист.

Авторське право охороняє форму вираження, а не ідею. Тому під його охорону не потрапляють:

— спосіб, метод, технічне рішення — це предмет патентного права; — рекламні слогани та окремі короткі фрази, хоча назву програми чи ім'я персонажа можна захистити як частину твору; — офіційні документи, державні символи, повідомлення про новини дня; — ідеї, концепції, принципи та відкриття як такі.

Оскільки авторське право за Бернською конвенцією діє транскордонно, звертатися за захистом можна не лише в Україні, а й у будь-якій іншій державі — учасниці Конвенції.

Для роботи в системі використовуйте актуальні версії Google Chrome, Mozilla Firefox, Microsoft Edge або Safari. VPN, анонімайзери та деякі браузерні розширення можуть перешкоджати завантаженню файлів.

Ми спираємося на розподілене зберігання даних, регулярне резервне копіювання та рекомендації OWASP щодо безпеки веб-застосунків. Персональні дані обробляємо відповідно до законодавства України та Загального регламенту про захист даних (GDPR).

Відомості про автора не публікуються. Дані передаємо третім особам лише на запит суду чи правоохоронних органів у передбачених законом випадках.

Авторське право охороняє і твір цілком, і будь-яку його частину. Тому після редакційних правок повторно депонувати той самий твір не потрібно.

Наведемо приклад. Автор фіксує рукопис перед надсиланням до видавництва. У видавництві з текстом працюють редактор і дизайнер. Самі правки окремо депонувати не потрібно — але варто зафіксувати підсумковий макет із обкладинкою, бо це вже новий результат творчої праці.

Якщо ви працюєте над проєктом, який змінюється постійно, зручніше під'єднати сховище: тоді кожна нова версія фіксується автоматично.

Ви отримаєте свідоцтво про депонування з QR-кодом для перевірки. Його можна додавати до договорів як підтвердження авторства, надсилати онлайн-платформам для блокування піратських копій і подавати до суду — щоб довести своє авторство або захиститися від необґрунтованих претензій.

Свідоцтво доступне в особистому кабінеті у вигляді електронного документа: його можна зберегти файлом або роздрукувати. Для роботи та захисту прав в інтернеті електронної версії достатньо.

Депонування у ГО «УІКР» безоплатне. Єдина умова — укласти з Організацією договір про колективне управління, прийнявши публічну оферту.

Україна є учасницею Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів. За її принципом національного режиму твір, який охороняється в одній державі-учасниці, охороняється й в усіх інших.

Це означає, що зафіксовані докази авторства можна використовувати не лише в Україні, а й за кордоном. Актуальний перелік держав — учасниць Конвенції веде Всесвітня організація інтелектуальної власності (WIPO) на wipo.int; він змінюється, тому ми не наводимо його тут статичним списком.

Законодавство кожної країни має свої особливості, і депонування не замінює юриста чи патентного повіреного. Ми оформлюємо докази — юридичну роботу за ними виконує фахівець.

Для практичної роботи — ні. Електронний документ із особистого кабінету має таку саму доказову силу: його можна зберегти файлом, роздрукувати й додати до матеріалів справи.

Паперовий примірник має сенс, якщо свідоцтво потрібне як представницький документ — наприклад, щоб розмістити його в офісі чи передати партнерам у друкованому вигляді.

Щонайменше 70 років — це відповідає строку охорони майнових авторських прав після смерті автора.

Під доказами ми розуміємо охоронний документ, контрольну суму файла та сам файл, якщо ви передали його на зберігання. Якщо ви обрали роботу через власне сховище, зберігається посилання на репозиторій — його використовує експертна організація, якщо суд призначить експертизу авторства.